Хламідіоз зовсім недавно відносили до «дорослих» хвороб, оскільки малося стійка думка про те, що хламідії передаються тільки в процесі статевого контакту. Між тим все частіше з’являються симптоми хламідіозу у дітей та їх лікування стає актуальним. Спостерігається багато фактів, коли ця хвороба діагностується у новонародженого ще в пологовому будинку. Таким чином, безперечним є той факт, що хвороба передається і іншими способами.
Шляхи передачі хламідіозу
Типовими шляхами передачі хламідій в дитячому віці є:
- Зараження від матері. Дитина інфікується через плаценту від хворої матері. Крім того, можливий перехід інфекції під час проходження дитиною родових шляхів і через вигодовування грудним молоком.
- Контактно-побутовий. Хвороба може передаватися через предмети побуту, іграшки, одяг, які використовував інфікована людина.
- Повітряно-крапельний. Джерелом зараження також є хвора людина. У дитини з недостатньо сформованою імунною системою зараження відбувається при вдиханні інфікованого повітря при перебуванні в одному приміщенні з хворим.
Важливо! За частотою інфікування вагітні жінки становлять 40%, а при захворюваннях урогенітального тракту — до 70%.
Форми хвороби у дітей
Хламідіоз у дітей виражається в різних формах залежно від способу зараження і місць локалізації паразитів в організмі. За цими критеріями розрізняють:
- урогенітальна форма. Збудник Chlamydia trachomatis вражає статеві органи, а в деяких випадках — і органи дихання. Хлопчики, в основному, страждають уретритом, а дівчатка — вульвітов. Подібна форма спостерігається при зараженні в процесі пологів.
- Респіраторний хламідіоз у дітей з’являється в результаті зараження збудником Ch. Pneumoniae. Ознаки цієї форми мало чим відрізняються від проявів ГРВІ та ГРЗ. У таких випадках хламідії проникають в дихальні шляхи малюків, зоровий аналізатор та інші органи.
- Легенева форма є найбільш небезпечною і ускладненою формою хвороби. В якості збудників виступають Ch. Trachomatis і Ch. Pneumoniae. Паразити цілеспрямовано впливають на всю дихальну систему дитини: легені і бронхи. Лікувати легеневий хламідіоз дітей слід вчасно і оперативно, оскільки будь-яке зволікання може викликати пневмонію і навіть загибель малюка.
Увага! При наявності в сім’ї інфікованих осіб необхідно організувати їх лікування, оскільки вони представляють загрозу не тільки для себе, але і для решти членів сім’ї.
Симптомокомплекс хвороби
На самому початку захворювання симптоми хламідіозу у дітей зазвичай мало виражені. Потім, разом з прогресуванням інфекції, з’являються симптоми, схожі на ознаки інших захворювань. Можливий перехід хвороби в хронічну форму, діагностика та лікування якої представляє певні складності.
Деякі симптоми хвороби збігаються з проявами звичайних простудних захворювань.
Інкубаційний період триває недовго: від кількох днів до 1,5–3 тижнів. Ознаки якої-небудь патології тут не діагностуються. Подальша симптоматика залежить від форми зараження. Для урогенітальної форми характерні прояви у вигляді:
- свербежу;
- червоності;
- лущення в ділянці статевих органів дитини;
- болю в нижній частині живота;
- частих позивів до сечовипускання.
Респіраторна форма зараження дітей хламідіозом виділяється:
- пригнобленим, млявим станом дитини;
- періодичними підйомами температури;
- затяжним сухим кашлем, іноді переходить у вологий.
Найбільш яскраво симптоми хламідіозу у дитини проявляються при легеневій формі. Недуга проявляється у вигляді:
- безперервного вологого кашлю з рясним виділенням мокротиння;
- підвищення блювотного рефлексу;
- повної відсутності апетиту.
Якщо уражений зоровий аналізатор, то наявні симптоми кон’юнктивіту, що супроводжується:
- свербінням в очах;
- рясним сльозотечею;
- виділенням гною з куточків очей.
Діагностика, необхідні аналізи
Хламідії відносяться до складно пізнаваних мікроорганізмів, які проявляють себе непередбачувано: вони можуть ховатися, не привертаючи до себе уваги протягом досить тривалого часу (декілька місяців або навіть років), або проявитися у формі тяжкої хвороби. При будь-якій формі зараження дитини хламідіозом або при підозрі на наявність цієї хвороби необхідно провести відповідні аналізи.
Виявлення хламідіозу у дитини — досить складний процес навіть для досвідчених неонатологів і педіатрів. Пояснюється це тим, що симптоми даної хвороби мають велику схожість з ознаками інших недуг. Тому в таких випадках слід покладатися на аналізи хламідіозу у дітей.
Для того, щоб розпізнати хворобу, дитині c підозрою на хламідіоз слід здати аналізи:
- крові (ІФА, серологічний метод, ПЛР);
- сечі;
- мазків мокротиння і виділень (виділення хламідій в культурі клітин).
Якщо результати аналізів вказують на хламідіоз, дитини необхідно негайно лікувати, застосовуючи антибактеріальну терапію.
Важливо! Оскільки захворювання схильне до затяжного перебігу, необхідна рання діагностика.
Як лікувати хламідіоз у дитини?
Хвороби, що викликаються хламідіями, часто плутають з ГРЗ і при неуважному до них ставлення допускають їх перехід у хронічну стадію. Дитина, яка страждає на хламідійну пневмонію, може виглядати абсолютно здоровим протягом тривалого часу. Тривала відсутність позитивних результатів від лікування змушує задуматися про інші причини. За результатами аналізів хламідіоз у дітей можна все-таки виявити.
Лікувати хламідіоз у дитини починають з призначення антибіотиків (Азитроміцину, Ровамицина, Кліндаміцину та ін). Вибір препарату здійснює лікар з урахуванням вікових особливостей малюка.
Далі призначають патогенетичну і симптоматичну терапію з включенням:
- оксигенотерапії;
- дезінтоксикаційних засобів;
- десенсибилизирующих препаратів;
- рекомбінантних інтерферонів (Виферон і ін);
- интерфероногенов (Циклоферон та ін).
Призначаються вітаміни А, С, Е у відповідній віком дозуванні. Проти дисбактеріозу застосовують біопрепарати. Пневмонію лікують:
- відхаркувальні засоби (туссином та ін);
- масажем;
- лікувальною фізкультурою;
- фізіотерапевтичними процедурами.
Кон’юнктивіт лікують закладанням у кон’юнктивальні мішки мазей:
- тетрациклінової;
- 5% еритроміцинову.
Ефективних народних засобів для позбавлення від цієї хвороби не існує. Абсолютно неприйнятно також самолікування. Лікування призначає тільки лікар!
Пам’ятайте! Матеріал призначений тільки для ознайомлення.
Обов’язково проконсультуватіся з вашим лікарем.
