Дерматовенерологи, інфекціоністи, ревматологи, акушери, гінекологи, терапевти, окулісти — список лікарів, яким доводиться стикатися з таким небезпечним явищем, як хламідіоз. Лікування у жінок, препарати, схеми їх застосування призначаються залежно від поставленого діагнозу і місця локалізації збудника.
Серотипи хламідій
Хламідії існують в декількох серотипах (інакше — групах, які об’єднані спільною антигенною структурою, яка визначається серологічними способами діагностики — методами вивчення антигенів або антитіл, заснованих на реакціях імунітету в сироватці крові хворих).
Наприклад, хламідії типу L1, L2, L3 викликають венеричну лимфогранулему, вражаючу шкіру і лімфатичні вузли.
Серотипи А, В, Ва, С викликають трахому — хвороба очей, що вражає кон’юнктиву та рогівку. При несприятливому прогнозі імовірна повна сліпота.
Хламідії D, E, F, G, H, I, J, K заподіюють шкоду статевим органам, характеризуються високою пристосовністю, при кімнатній температурі можуть зберігати життєздатність до 2 днів.
Способи передачі інфекції
Хламідіоз — венеричне захворювання, одне з небагатьох, здатних передаватися побутовим способом: через посуд, рушники, рукостискання.
Важливо! Найбільш імовірним способом заразитися небезпечною хворобою є статевий контакт з інфікованою людиною. Ймовірність проникнення інфекції в організм становить близько 60%.
Запальний процес бере свій початок зі слизової піхви, при відсутності терапії активно поширюється на прилеглі органи сечостатевої системи: маткові труби, канал шийки матки, сечовий канал.
Особливо страшний хламідіоз для вагітних жінок, так як з легкістю передається новонародженому в процесі його проходження через родові шляхи. Вроджених вад у малюка хламідія не викличе, але здатна істотно пошкодити внутрішні органи дитини (кишечник, легені, органи зору і суглоби.
У вагітних жінок, інфікованих хламідіями, істотно підвищений ризик передчасних пологів і викиднів.
У вагітних жінок шкідливі мікроорганізми зосереджені в каналі шийки матки, трубах, ендометрію, чим викликають інфікування навколоплідних вод і плодових оболонок.
Нечастим способом зараження хламідіями є повітряно-крапельний. Розповсюджувачем інфекції є хворий на хламідійну пневмонію.
Хламідіоз: симптоми прояву
Чим небезпечний хламідіоз у жінок? Симптомами. Вірніше, їх слабким проявом або повною відсутністю в ряді випадків. Хвороба досить підступна і деякий час після інфікування ніяк себе не проявляє: людина відчуває себе здоровим і наповненим енергією, в той час як шкідливі мікроорганізми проникають в клітини його тіла, де починають активне розмноження.
По закінченні періоду затишшя (через 2-3 тижні після інфікування) почався патологічний процес вказує на свою присутність першими проявами. Як виявляється хламідіоз у жінок?
В унікальному циклі розвитку хламідій беруть участь елементарні тільця, існуючі внеклеточно і передаються від однієї людини до іншої. Кріпиться до клітин господаря, проникають всередину них і протягом невеликої кількості часу перетворюються в ретикулярні тільця. Останні ведуть виключно внутрішньоклітинний існування і провокують запальні реакції, що що виснажують імунітет.
На підставі чого можна підозрювати про присутність в організмі такої небезпечної інфекції як хламідіоз? Симптоми у жінок (перші ознаки):
- підвищення температури тіла до субфебрильних показників 37-37,5 оС;
- слизові, неприємно пахнуть виділення з піхви (світло-жовті або білі);
- прискорене сечовипускання, яке на початку і в кінці процесу супроводжується печінням і сверблячкою. За цією ознакою також можна підозрювати приєднання уретриту.
Розвиток хламідіозу у жінок можна запобігти шляхом застосування сучасних способів діагностики і своєчасної комплексної терапією.
Також підозрювати наявність хламідіозу можна при болях в нижній частині живота і в поперековій зоні, що виникають у разі поширення патологічного процесу на прилеглі репродуктивні органи.
Самовилікування
Навіть при відсутності лікувальної терапії перераховані вище ознаки хламідіозу у жінок через 1-2 тижні можуть зникнути. Ознаки, але не сама хвороба, яка просто перейде в хронічний хламідіоз у жінок (чому сприяє внутрішньоклітинна локалізація хламідій) і буде продовжувати завдавати непоправної шкоди організму, послаблюючи, в першу чергу, його імунну систему.
На замітку: саме хламідіоз частіше інших інфекцій, що передаються при статевому контакті, призводить до розвитку завмерлої або позаматкової вагітності, а також безпліддя.
Хламідії є причиною запальних процесів у черевній області, маткових трубах, провокують утворення спайок та їх зрощення, що є прямою дорогою до безпліддя. Також патологічні мікроорганізми можуть пошкодити внутрішні органи, очі, суглоби.
Діагностика хламідіозу
Для виявлення хламідій взяття звичайних мазків і бактеріологічних посівів вкрай недостатньо, потрібно провести ряд складних досліджень: пряму иммунофлюоресценцию (ПІФ) та полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР), спрямовану на виявлення антигену.
Для виявлення антитіл до інфекційного збудника береться венозна кров (серологія). Отримана діагностична картина допомагає лікарю не тільки визначити хламідіоз, але і призначити ефективне лікування. Як вилікувати хламідіоз у жінок?
Важливо! Хламідіоз у жінок навіть з використанням точних інформативних методів сучасної діагностики більш ймовірно виявити при його гострій формі, в хронічній стадії хвороби це досить важко. Часто доводиться здавати аналізи неодноразово, із застосуванням різних методик, спрямованих на загострення хронічного перебігу хвороби.
Через слабко проявляється або відсутньою симптоматики своєчасно виявити хламідіоз у жінок дуже складно. Тому при найменшій підозрі на наявність в організмі інфекції слід негайно відвідати гінеколога та дерматовенеролога.
Лікування
Як лікувати хламідіоз у жінок? Змусити шкідливу інфекцію покинути людський організм — справа особливої складності. Хламідії легко вміють пристосовуватися до лікарських препаратів і ховатися від них. Проблему лікування слід вирішувати з урахуванням стану імунітету, мікрофлори кишечника, наявності супутніх захворювань (якими часто супроводжується хламідіоз).
Однією з ознак хламідіозної інфекції є тривале підвищення температури до позначки 37-37,5 градусів.
На замітку: лікування хламідіозу слід проводити не тільки інфікованій людині, але і його статевого партнера. По закінченні курсу обов’язковою умовою є здача контрольних аналізів з повтором через місяць. Про позитивному результаті терапії можна буде говорити, якщо повторні аналізи покажуть негативний результат.
Лікування хламідіозу у жінок проводиться комплексно і складається з:
- антибактеріальної та імуномоделюючої терапії;
- прийому полівітамінів;
- дієти;
- утримання від статевих контактів на весь період лікування;
- здорового способу життя.
Антибактеріальна терапія
Чим лікувати хламідіоз у жінок? Препарати антибактеріальної спрямованості, здатні виявити позитивний результат, поділяються на 3 групи:
- тетрациклінова (Якщо штами хламідій стійкі до будь-якого з тетрациклінових препаратів, то останні в розрізі однієї групи міняти один на інший неефективно).
- Макролидовая:
- Джозамицин (Вильпрафен).
- Азитроміцин (Сумамед, Зитромакс, Хемомицин).
- Кларитроміцин (Фромилид Уно, Кларбакт).
- Еритроміцин (Эритроцин).
- Спіраміцин (Ровамицин).
- Фторхинолоновая:
- Левофлоксацин (Таванік, Глево, Флексид, Левостар).
- Офлоксацин (Флоксин, Заноцин, Офлоксин, Таривід).
- Ципрофлоксацин (Ципро-бід, Ципробай, Ципринол, Цифран).
- Ломефлоксацин (Ломфокс).
- Спарфлоксацин (Спарфло).
- Норфлоксацин (Норбактин, Нолицин).
Це важливо! При лікуванні антибактеріальними препаратами слід обов’язково враховувати наявність інших інфекцій, що передаються статевим шляхом, і на цьому засновувати вибір антибіотика з метою максимальної ефективності його дії при змішаній інфекції.
Схеми лікування хламідіозу
Схеми лікування:
- Тетрацикліни — 100 мг двічі на добу протягом 7 днів.
- Макроліди:
- Еритроміцин (Эритроцин) — по 500 мг 4 рази на день протягом тижня через 6 годин. Дозволений годуючим мамам і вагітним.
- Азитроміцин — 2 таблетки по 500 мг одноразово.
- Джозамицин — 750 мг тричі на добу протягом 1 тижня через 8 годин.
- Спіраміцин — 3 млн. од. через 8 годин протягом 7 днів 3 рази в день.
- Фторхінолони:
- Офлоксацин — 300 мг 2 рази на добу через 12 годин 7 днів.
- Левофлоксацин — по 500 мг 1 раз на день після їжі 10-14 днів, в ускладненій формі — більше 14 днів.
- Ломефлоксацин — 400 мг на добу протягом 10 днів.
- Норфлоксацин — по 400 мг 2 рази на день протягом 7-10 днів.
Несприятливий результат
Діагностика та лікування хламідіозу в жінок (препарати, схема, супутні заходи) можуть виявитися неефективними при:
- використання неякісних тест-систем;
- непрофесіоналізмі лаборантів;
- недотриманні при діагностиці технологій транспортування і правил взяття матеріалу на аналіз;
- неправильне призначення схеми терапії;
- неправильного тлумачення результатів аналізів.
Важливо! Після випадкового статевого контакту слід звернутися до лікаря для обстеження, але не раніше ніж через 3-4 тижні. В іншому випадку діагностика виявиться неефективною. Для термінової профілактики із застосуванням лікарських засобів потрібно звернутися до венеролога протягом 1-2 днів після випадкового статевого акту.
Якщо після проведення комплексного лікування хламідіозу з застосуванням антибактеріальної терапії у контрольних аналізах знову виявляться збудники, то прийом повторного курсу антибіотиків буде недоцільний.
Супутнє лікування
Всім жінкам, у яких виявлена хламідійна інфекція, необхідна корекція імунітету, для якої ефективно застосування полівітамінних комплексів (Биомакс, Вітрум, Алфавіт) і адаптогенів (ехінацеї пурпурової, елеутерококу, лимонника).
В процесі лікування хламідіозу важливим фактором є дотримання дієти з обмеженням гострої, жирної, солоної, смаженої їжі і відмовою від алкоголю.
Для місцевої терапії застосовується використання зовнішніх мазей, вагінальних свічок з лактобактеріями (Ацилакт, Лактонорм), тампонів, просочених лікарськими речовинами.
Наслідки інфекції
Наслідки хламідіозу у жінок можуть виражатися в нездатності до запліднення, безпліддя, підвищення ймовірності розвитку злоякісних пухлин у майбутньому. Залежно від місця локалізації процесу запалення можуть мати місце такі ускладнення:
- в придатках матки — сальпингофорит (запалення придатків) і сальпінгіт (запалення маткових труб). Активна діяльність хламідій в цих органах небезпечна для жінок, так як загрожує утворенням спайок і рубців, що веде до безпліддя або позаматкової вагітності. Нерідко відновлення функції маткових труб проводиться шляхом оперативного втручання;
- у шийці матки — ендоцервіцит, зумовлює ризик виникнення злоякісних процесів;
- у слизовій оболонці — (ендометрит). Утруднене виникнення вагітності. Має місце підвищення ризику її мимовільного переривання.
В процесі лікування дуже важливо дотримуватися призначену лікарем схему і ні в якому разі не переривати терапію самостійно. В іншому випадку збудники хламідіозу придбають стійкість до дії препарату, лікування буде неефективним.
При розповсюдженні патологічного процесу на очеревину у жінок може виникнути перигепатит і хламідійний перитоніт. Ускладнення досить рідкісні, але їх прояв вимагає обов’язкового хірургічного втручання.
При гострій формі хвороби у жінок може розвинутися Синдром Рейтера, що включає в себе кон’юнктивіт, уретрит, артрит. Дуже часто супроводжується ендометритом і цервицитом.
Заходи профілактики
Важливими профілактичними заходами хламідіозу у жінок є:
- недопущення випадкових статевих зв’язків;
- використання бар’єрних методів контрацепції;
- негайна профілактика ІПСШ (інфекцій, що передаються статевим шляхом) після випадкових статевих контактів. Не пізніше, ніж через 2 години потрібно помочитися, з особливою ретельністю вимити статеві органи проточною водою і милом, провести спринцювання розчином Гексикона, Хлоргексидину, Мірамістину. Дані способи екстреної профілактики не є нормою після кожного необережного статевого контакту.
Хламідіоз — серйозна хвороба, наслідки якої можуть заподіяти неспокій жінці протягом кількох років, навіть за умови успішного лікування. Тому дуже важливо ретельно ставитися до власного здоров’я і уникати випадкових статевих зв’язків, наслідки яких можуть серйозно зіпсувати подальше життя.
Пам’ятайте! Матеріал призначений тільки для ознайомлення.
Обов’язково проконсультуватіся з вашим лікарем.