До наших днів дійшло безліч стародавніх прикмет, в які вірить сучасна людина. Кожен знає, що перед подорожжю треба посидіти на доріжку. Але мало хто замислюється, звідки пішло це повір’я.
Звідки пішла традиція присісти на доріжку
Посидіти на доріжку – це стародавня язичницька традиція. Вона була поширена у всіх слов’янських народів і збереглася до сьогоднішнього дня. Є кілька версій походження цього звичаю:
- Слов’яни вірили, що не можна з поспіхом покинути своє житло. В такому випадку домовик вирушає в дорогу за господарем, а будинок залишається без захисника, потойбічні сили можуть проникнути в приміщення. Присісти на доріжку – значить показати, що господар нікуди не збирається йти. Таким способом вдасться обдурити злого духа і не впустити його до себе.
- Наступна версія теж пов’язана з домовиком. Вважалося, що покидаючи будинок, потрібно посидіти і перерахувати всі речі, які людина збирає з собою в дорогу. Таким чином, домовик зрозуміє, що у нього не вкрали, тому не дозволить їх забути в іншому місці. У той же час людина набирався енергією власного житла, що додавало сил на далеку дорогу.
- Релігійні люди перед дорогою сідали і читали молитву. Такий звичай існував до революції і згодом зник. Сьогодні віруюча людина повертається до цієї традиції.
- У давнину воїни перед дорогою в бій обов’язково сідав. Вважалося, що так людина набирається сил від рідного дому. Звідси пішло й інше повір’я. Якщо воїн не повертався з бою, в оселі все одно залишалася його енергетика.
- Існував ще один древній ритуал, який, можливо, став витоком прикмети «посидіти на доріжку». Коли чоловік збирався на полювання, він сідав на стілець поряд з дверима. У цей час дружина збирала йому їжу в дорогу і особисті речі. У деяких народностей ця традиція живе досі.
З звичаєм сідати в найдавніші часи були пов’язані й інші прикмети. Існувало повір’я, що, присідаючи, можна побачити або почути якийсь знак від домовика. Наприклад, впала посуд або картина зі стіни – чекай біди в дорозі.
Людина, який залишає свій дах, обов’язково виголошував замовляння. В молитві просили про удачу в дорозі або збереження майна.
Значення прикмети
Звичай посидіти перед відходом з будинку відомий протягом кількох століть. Зараз він вже не несе в собі глибокого сакрального сенсу, але вважається гарною прикметою.
Вираз «присядемо на доріжку» перетворилося на звичку. Це добра традиція прощання з дахом або проводжання близьких.
Прямо перед виходом потрібно сісти, подумати про хороше. Можливо, згадати всі речі і документи зібрані. Таким чином, людина йде з дому з теплим почуттям, «забирає» з собою щасливі спогади.
Присісти на доріжку – означає попрощатися з будинком, набратися духу та впевненості перед далекою подорожжю.
Багато людей до сих пір вірять в домовика. Вони сідають на доріжку, щоб не розсердити його і створити видимість спокою. Залишати будинок в поспіху – погана прикмета. Домовик може нашалить і сховати важливу для поїздки річ чи наслати неприємності в дорозі.
Сучасне трактування
Сьогодні вже мало хто замислюється про значення прикмети «присісти на дорогу», але кожен її дотримується. Зазвичай такий вислів звучить від старшого покоління і передається молодим. Але все ж тепер це більше традиція, ніж марновірство. Так кажуть, щоб створити дружню атмосферу. Якщо проводжають гостей, то ця фраза вимовляється, щоб показати, що господарям шкода з ними прощатися.
Крім того, у звичаю є і практичне значення:
- 1 хвилина не викличе великий затримки, але створить правильний настрій на подорож;
- за цей час можна згадати про забуті документи та речі, перевірити, чи вимкнений газ, світло і вода;
- людина покидає своє житло зі спокійною душею і впевненістю, що залишає приміщення в порядку.
Присісти на доріжку – це споконвічно російська традиція. Вона відноситься до гарних прикмет. Зосередитися перед майбутньою подорожжю не буде зайвим. Цей звичай нагадує, що не варто метушитися, потрібно дати собі хоча б хвилину на спокій.
