Вірші про зиму для дітей — короткі і гарні вірші для заучування

І знову здрастуйте. Ось і настала зима. Випало багато снігу, морозчик міцнішає, а дітвора радіє з того, що з’явилося дуже багато зимових забав. Адже тепер можна ліпити сніжки з пухнастого снігу, будувати фортеці і майструвати сніговиків, кататися з гірок, на ковзанах і на лижах.

Ще це час року має невимовною красою. Вся природа завмирає і стає чарівною. Особливо радіє око того, коли дерева стоять в інеї, небо стає блакитним і без хмар.

А коли метуть заметілі і температура падає, то здорово сидіти в хаті, в теплі і затишку, пити гаряче какао і вести бесіди. В такі вечори можна говорити про багато, або загорнутися в теплий плед і дивитися улюблене кіно, але я пропоную урізноманітнити дозвілля і почитати вірші про зиму. Особливо приємно таке розвага буде дітям.

 Вірші про зиму для дітей — короткі і гарні вірші для заучування

Наші російські поети і письменники склали велику кількість зрозумілих зимових рим для дітвори. Діти, завдяки такому слухання, дізнаються про всі особливості пори року зима. Також, вивчаючи рядки напам’ять, вони потренируют пам’ять і зможуть виступити на ранках.

І не забувайте, що скоро Новий рік, тому можна вивчити віршики не тільки про зиму, але і про це чудове свято. Збірку на цю тему можна подивитися тут.

Гарні вірші про зиму для дітей в дитячому садку

У дитячих установах завжди розучують пори року, говорять про їх характерні особливості. І щоб дітям було легше і простіше запам’ятати всі ознаки, педагоги використовують у роботі римовані рядки. Так навчання стає простим і проходить в ігровій формі.

Я зробила невелику підбірку красивих і цікавих віршів про зиму, сподіваюся вам, шановні педагоги та батьки, вона стане в нагоді.

Для дітей 3-4 років

День настав.
І раптом стемніло.
Світло запалили.
Дивимося у вікно.
Сніг лягає білий-білий.
Чому ж так темно?

*******************************************************************************

Жгуч мороз тріскучий,
На дворі темно;
Сріблястий іній
Запушив вікно.

*******************************************************************************

Зашуміла, розгулялася
У полі негода;
Принакрылась білим снігом
Гладка дорога.
Білим снігом принакрылась,
Не залишилося сліду.
Поднялася пил і завірюха,
Не бачити і світла.

*******************************************************************************

Сіла мені на рукавицю
Легка сніжинка
І нахохлила, як птах,
Крижану спинку.
Завмерла тихенько я,
Щоб не полетіла.
Скоро моя рукавичка
Стане білою-білою.

*******************************************************************************

Як на гірці — сніг, сніг,
І під горою — сніг, сніг,
І на ялинці — сніг, сніг,
І під ялинкою — сніг, сніг.
А під снігом спить ведмідь.
Тихіше, тихіше. Не шуміти!

*******************************************************************************

Кульбаба з сніжинок
Підносить до губ зима,
Тільки дуне — і пушинок
Розлетяться насіння.

Кульбаба облітає,
У вікнах жевріє вогонь,
Зимовий вечір підставляє
Білим зірочками долоню.

*******************************************************************************

Сніг, сніг кружляє,
Біла вся вулиця!
Собралися ми в гурток,
Закрутилися, як сніжок.

*******************************************************************************

Не йдеться і не їдеться,
Бо ожеледиця.
Але зате
Відмінно падається!
Чому ж ніхто
Не радіє?!

*******************************************************************************

По деревах срібляста
Перекинулася фата —
Білосніжна, пухнаста,
Мереживна краса!
І себе берізка сумна
Не могла дізнатися сама —
Так прикрасила майстерна
Гілки деревця зима…

*******************************************************************************

— Хто сніжинки
Робив ці?
За роботу
Хто відповідальний?
— Я! — відповів Дід Мороз
І схопив мене
За ніс!

 Вірші про зиму для дітей — короткі і гарні вірші для заучування

Для дітей 4-5 років

Всім зимою холодно,
В будинок біжать швидше.
Залишається сонечко.
Хто його зігріє?

Раніше зігрівало,
Були сонця ради.
А тепер милуються
Танцем снігопаду.

Намалюю сонечко
У себе в альбомі,
І ніби стане
Світлішою в будинку.

Напишу записку, —
Я вже вмію:
Не журися, сонечко!
Я тебе зігрію.

*******************************************************************************

Мороз – чарівник!
Це видно відразу:
Я свій альбом ще не відкривав,
А він вже
Без пензликів, без фарб
Всі вікна за ніч нам розмалював!

*******************************************************************************

Усюди сніг, в снігу будинки —
Привезла його зима.
До нас поспішала скоріше,
Привезла нам снігурів.
Від зорі і до зорі
Славлять зиму снігурі.
Дід Мороз, як маленький,
Танцює біля призьби.
А я теж можу
Так танцювати на снігу.

*******************************************************************************

Все зліше, зліше, зліше
На вулиці мороз.
І кожен тепліше
Закутують ніс.
І людям, і машин
Зараз не до краси.
І люди, і машини
Закутали носи.

*******************************************************************************

Ми сніжинки, ми пушинки,
Покружляти ми не проти.
Ми сніжинки-балеринки,
Ми танцюємо день і ніч.
Ставаймо разом ми в гурток —
Виходить сніжок.
Ми побілили дерева,
Дахи пухом замели.
Землю вкрили оксамитом
І від холоднечі зберегли.

*******************************************************************************

На дерева, на алеї
Сніг летить борошна біліше,
Легкий-легкий, чистий-чистий,
М’який, крихкий і пухнастий.
Сніг у руці стискаємо
І сніжки кидаємо.
Перший сніг – світлий сніг,
Як же радує він всіх.

*******************************************************************************

Прийшла зима весела
З ковзанами і санчатами,
З лыжнею припорошеній,
З чарівної старої сказкою.
На ялинці поцяцькованій
Ліхтарики гойдаються.
Нехай зимонька весела
Довше не кінчається!

*******************************************************************************

Санки з’їжджають самі вниз,
Але є в них один каприз.
Щоб з гірки мчали сани,
Ми тягнемо вгору їх самі.

*******************************************************************************

Вибігай мерщій
Подивитися на снігурів.
Прилетіли, прилетіли,
Зграйку зустріли хуртовини!
А Мороз-Червоний Ніс
Їм рябинки приніс.
Добре підсолодив.
Зимовим вечором пізно
Яскраво-червоні кетяги.

*******************************************************************************

Троє на засніженій галявині
Я, Зима і санки.
Тільки землю сніг покриє —
Збираємося ми троє.
Веселимося на галявині —
Я, Зима і санки.

*******************************************************************************

Мені вночі снилися гори…
Висока гора,
Та сама, з якої
Каталися ми вчора.
Ми до села ближньої
Мчали по цілині,
І вночі сніг і лижні,
Блискучий сніг і лижні
Весь час снилися мені.

 Вірші про зиму для дітей — короткі і гарні вірші для заучування

Для дітей 5-6 років

Сніжок пурхає, кружляє,
На вулиці біло.
І перетворилися калюжки
В прозоре скло.
Де влітку співали зяблики,
Сьогодні – подивися! –
Як рожеві яблука,
На гілках снігурі.

Сніжок порізаний лижами,
Як крейда, скрипуч і сухим.
І ловить руда кішка
Веселих білих мух.

*******************************************************************************

Білий сніг пухнастий
У повітрі кружляє
І на землю тихо
Падає, лягає.
І під снігом ранок
Поле забелело,
Точно пеленою
Всі його одягнуло.
Темний ліс — що шапкою
Принакрылся чудний
І заснув під нею
Міцно, непробудно…
Божі дні короткі,
Сонце світить мало,
Ось прийшли морозцы —
І зима настала.

*******************************************************************************

Всю ніч малював,
Працював на совість,
Спокою не знав.
І ось на віконцях
Вже забелели
Високі сосни,
Пухнасті ялини.
Потім ми побачили
Там небосхил,
Де зірки веселий
Вели хоровод,
Сніжинки кружляли
Одна за одною —
Так вікна мороз
Розмалював взимку.

Читайте також:  Томат гібридний Королівський пінгвін F1: опис, спосіб вирощування, відгуки

*******************************************************************************

Їжачок дивиться на сніжинки.
«Це, — думає, — ежинки…
Білі, колючі
І до того ж — летючі».

Павучок на павутинці
Теж дивиться на сніжинки:
«Бач які сміливі
Ці мухи білі!»

Заєць дивиться на сніжинки:
«Це заячі пушинки…
Видно, заєць — весь в пуху —
Чеше шубу нагорі».

Хлопчик дивиться на сніжинки:
«Це, може бути, смішинки?..»
Не зрозуміє він, чому
Дуже весело йому.

*******************************************************************************

Ми снігову бабу
Зліпили на славу.
На славу, на славу,
Собі на забаву.
На нас вона чорними
Дивиться очима,
Наче сміється
Двома вуглинками.
Хоча й коштує
Наша баба з мітлою,
Але нехай не здасться
Вам вона злий.
Відро замість капелюха
Наділи ми їй…
З бабою снежною
Гра веселіше.

*******************************************************************************

На дерева, на алеї
Сніг летить борошна біліше,
Легкий-легкий, чистий-чистий,
М’який, крихкий і пухнастий.
Сніг у руці стискаємо
І сніжки кидаємо.
Перший сніг – світлий сніг,
Як же радує він всіх.

*******************************************************************************

До березня скуті ставки,
Але як теплі будинку!
В кучугури кутає сади
Дбайливо зима.
Сніг осипається з беріз
У дремотной тиші.
Картини літні мороз
Малює на вікні.

*******************************************************************************

Обійди хоч всі двори –
Краще не знайти гори.
Обережно! Бережись!
Дітвора несеться вниз
Стоячи, сидячи, на колінах,
На картонках і фанерках.
Не позіхайте попереду,
Не вставайте на шляху!
О-го-го, дивіться самі,
Що за диво ці сани:
Ледве сіли вп’ятьох,
І помчали з вітерцем!
По прямій до повороту,
Позаду залишився хто-то…
Налетіли на замет:
Хто доїхав, на бік – хлоп!

*******************************************************************************

У крижаній кареті мчить
Зимонька-зима,
Вітер крилами стукає
В сонні будинки.
Розквітають сквери, парки
Сніжною білизною.
І мороз зводить арки
Над лісовою стежкою.

*******************************************************************************

Стоїть берізка
У пелеринке,
Дзвенить на гілках
Бахрома.
Чим легше,
Чим ніжніше сніжинки —
Тим холодніше
Стоїть зима!

*******************************************************************************

Хто в’яже сніжинки з неба кидає?
Узорів таких навіть мама не знає
І пряжі ніде не зустрічали такої —
Наше місто весь білий, злегка блакитний.

А, може бути, їх вирізають із ситцю
І тихо спускають до мене на вії?
Сльозою на щоках вони повільно тануть…
Звідки сніжинки? Хоч хто-небудь знає?

 Вірші про зиму для дітей — короткі і гарні вірші для заучування

Для дітей 6-7 років

Білий сніг пухнастий
У повітрі кружляє
І на землю тихо
Падає, лягає.

І під снігом ранок
Поле забелело,
Точно пеленою
Всі його одягнуло.

Темний ліс — що шапкою
Принакрылся чудний
І заснув під нею
Міцно, непробудно…

Божі дні короткі,
Сонце світить мало,
Ось прийшли морозцы —
І зима настала.

*******************************************************************************

Вся земля в снігу,
Я на лижах біжу,
Ти біжиш за мною.
Добре в лісі взимку:

Небо яскраво-синє,
Ялини, сосни в інеї,
Сніг виблискує під ногами.
Гей, хлопці, хто за нами?

*******************************************************************************

За вікном — хурделиця,
За віконцем — тьма,
Дивлячись один на одного,
Сплять в снігу будинку.

А сніжинки кружляють —
Все їм дарма! —
В легких сукнях з кружевцем,
З голеньким плечем.

Ведмедик плюшевий
Спить в своєму кутку
І в пів-вуха слухає
Заметіль за вікном.

Стара, сива,
З крижаною костуром,
Завірюха шкандибає
Бабою Ягою.

А сніжинки кружляють —
Все їм дарма! —
В легких сукнях з кружевцем,
З голеньким плечем.

Тоненькі ніжки —
М’які чобітки,
Білий черевичок —
Дзвінкий каблучок.

*******************************************************************************

Вітер пісеньку співає
На лісовій галявині
Танцювати мене кличе
В хоровод до подружок.

Вітер, вітер, дуй сильніше,
Щоб плясалось веселіше
Крижаний кружинке –
Маленькій сніжинці.

*******************************************************************************

Вранці кіт
Приніс на лапах
Перший сніг!
Перший сніг!
Він має
Смак і запах,
Перший сніг!
Перший сніг!
Він кружляє,
Легкий,
Новий,
У хлопців над головою,
Він встиг
Хустку пухову
Розстелити
На бруківці,
Він біліє
Вздовж паркану,
Задрімав на ліхтарі, —
Значить, скоро,
Дуже скоро
Полетять полозки
З гірок,
Значить, можна буде
Знову
Будувати фортецю
У дворі!

*******************************************************************************

Не поспішаючи
Крокую садом
Під нечутним
Снігопадом
І гадаю:
Той сад
Проходив я
Годину тому?

Той був похмурий,
Старий і тісний,
Цей — праздничен
І веселий,
Той був чорним,
Цей — сед
І молодше
На сто років!

*******************************************************************************

По деревах срібляста
Перекинулася фата —
Білосніжна, пухнаста,
Мереживна краса!

І себе берізка сумна
Не могла дізнатися сама —
Так прикрасила майстерна
Гілки деревця зима…

*******************************************************************************

Раз — рука, два — рука —
Ми ліпимо сніговика!
Три — чотири, три — чотири,
Намалюємо рот ширше!
П’ять — знайдемо моркву для носа,
Угольки знайдемо для очей.
Шість — одягнемо капелюх косо,
Хай сміється він у нас.
Сім і вісім, сім і вісім,
Ми станцювати його попросимо.
Дев’ять — десять — сніговик
Через голову — беркиць!!!
Ну й цирк!

*******************************************************************************

Ще димить і паморочиться
Вільна річка,
Але не розтанути калюжок
Вже напевно.Ще у веселій паніці
Сніжинки не летять,
Але даху, немов пряники,
Під інеєм блищать.Ще безлюдні нудні
Закриті катки,
Але нетерпінням скручені
«Снігурок» хоботки!Та лиж сняться кроси
І сниться крутизна.
Хай живуть морози!
Хай живе зима!

*******************************************************************************

Навколо глибокі сніги,
Куди я погляд не кину,
Мете і кружляє заметіль.
Ви дізнаєтеся зиму?Заснули річки під льодом,
Застигли нерухомі,
Горять замети сріблом.
Ви дізнаєтеся зиму?На лижах мчимо ми з гори,
Нам вітер дме в спину.
Немає веселіше тієї пори!
Ви дізнаєтеся зиму?Ми принесемо густу ялина
На свято наш улюблений,
Повісимо намисто ми на ній.
Ви дізнаєтеся зиму?

*******************************************************************************

Знову в турботах зима-рукодільниця —
Нехай тепліше природа одягнеться.
Багато зима приготувала пряжі,
Білі речі невтомно в’яже:
Сонним деревах — пухнасті шапки,
Ялинка — рукавиці в’яже на лапки.
Шила, в’язала і дуже втомилася!
— Ах, скоріше б весна настала…

 Вірші про зиму для дітей — короткі і гарні вірші для заучування

Короткі віршики про зиму для вивчення напам’ять

Тепер я пропоную спільно почитати підібрані мною рядки, а потім вибрати з дитиною той варіант, який найбільше сподобався йому. Може це буде опис природи, або зимові розваги і забави, а може малюк вибере риму про сніжинку. Головне після вибору, порозмовляти з ним про те, про що йде мова, розберіть незрозумілі слова, і тільки потім беріться до заучування.

Тихо, немов би у сні,
Закружляв у височині
Перший сніг
І зашепотів:
— Як давно я не літав!

*******************************************************************************

У крижаній кареті мчить зимонька-зима
Вітер крилами стукає в сонні будинки.
Розквітають сквери, парки сніжною білизною.
І мороз зводить арки над лісовою стежкою.

Читайте також:  Томат, що зачаровує з першого погляду. Опис сорту Дамський угодник, агротехніка, відгуки

*******************************************************************************

В морози,
В морози
На білій березі
Раптом розквітли
Дві білі троянди.
Одна —
Для Снігуроньки троянда.
Інша —
Для Діда Мороза.

*******************************************************************************

Сніг на вулиці і холоднеча.
Міцним льодом забита калюжа.
Від дороги боязко
Гілочками стежинки
Тягнуться до будинків:
— Погрітися можна до вас?

*******************************************************************************

Ніби легкі пушинки,
Тихо падають сніжинки,
Кружляють, кружляють, як живі,
Пустотливі, мереживні.
Але хоча мороз і злиться,
Нам гуляти – одна потіха.
І горять ребячьи особи
І від снігу,
І від сміху.

*******************************************************************************

По дорозі по прямой
Йшла зима з морозами,
Йшла зима до себе додому –
Сніг стелила рожевий.
За зимою дві хуртовини
Сніг той віяли, мілині,
Сніг взвивали, як хотіли,
І кидали хрустали.

*******************************************************************************

Я Зима. Люблю мороз.
Доводжу людей до сліз.
А сама їх даремно не витрачаю.
Йдучи, однак, плачу.

*******************************************************************************

Біля будинку сніговий дід
В снігову шубу одягнений.
Він крекче на всю округу,
Він кличе свою подругу.
Ми і стали щодуху
Бабу снігову ліпити.
А вона сказала: — Нудьга!
Немає онуки, немає онука!
Ми зліпили і внучат –
Маленьких снеговичат.

*******************************************************************************

Давай, дружок, сміливіше, дружок,
Каті по снігу свій сніжок.
Він перетвориться в сніжний ком,
І стане ком сніговиком.
Його посмішка так світла!
Два очі, капелюх, ніс, мітла.
Але сонце припече злегка –
На жаль! – та ні сніговика.

*******************************************************************************

В зимовий день я не сумую:
Швидко лижі одягаю,
В руки я беру дві палиці,
З вітерцем граю в квача!

*******************************************************************************

Холоднеча льодом калюжі скувала
І погрожує перехожим: «Гей!
Бережіть ваші вуха!
По домівках — а ну,мерщій!»
Їй у відповідь сміється Данька,
Сидячи в ополонці вже:
«Холоду ще піддай-ка!
Мені морози по душі!»

*******************************************************************************

Вщипнув мене за ніс
Розігрався мороз!
Носик я потер долонею,
По землі почимчикував ніжкою.
— Не щипай мене, мороз,
Я і так вже змерз!

*******************************************************************************

Тріщить мороз. Застигли річки.
Тремтять берізки біля річки.
У нас тепло. В гарячій печі
Потріскують вогники.
Згорять вони, і скоро, скоро
У затишному кімнатному теплі
Розтануть тонкі візерунки
На розфарбованому склі.

*******************************************************************************

Ой, під шубкою, під сорочкою
По спині біжать мурашки —
Розігралися в догонялки,
Їм зовсім мене не шкода!
Ух, зараз як разбегусь,
З вітерцем з гори скачусь!
«Ось спекота!» — я зітхнула.
А мурашки?
Вітром здуло!

*******************************************************************************

Ні листочка , ні травинки!
Тихим став наш сад.
І берізки, і осинки
Нудні стоять.
Тільки одна ялинка
Весела і зелена.
Видно, їй мороз не страшний,
Видно, смілива вона.

*******************************************************************************

В рукавицях маленьких
Заховані долоньки.
Допоможи на валянки
Мені надіти калошки…
Вночі випав перший сніг.
Ми одяглися раніше за всіх.
Я санки кочу –
Гуляти хочу.

*******************************************************************************

Якщо вітер злющий кружляє,
Застеклились за ніч калюжі,
А мене упакували
В сто одежинок незграбних,
На деревах, на карнизах
Мережива та бахрома,
Це значить — на сніжинки
Опустилася до нас ЗИМА.

*******************************************************************************

Як-то відлига друзі
Зібралися на гору.
На снігу зауважив я
Крижану кірку.
Що за дивний твердий пласт?
Називається він НАСТ.

*******************************************************************************

Не дочекавшись тепла
Серед зимового дня
Розпустилися квіти
На вікні у мене.
Підійшов я до квітів,
Стала мокрою щока,
Тому що вікна
Я злегка торкнувся.

*******************************************************************************

В ліс примчав
Перший сніг.
Попросився
Але нічліг…
Переляканий
Не жартома,
Приміряти став
Зайчик шубку!
Без голки,
Без кравця
Шубка нова готова!

*******************************************************************************

Як білий пух, сніжок літає,
Зустрічайте зимушку-зиму!
А на долоньці тане сніжок,
Вже дуже там тепло йому.

 Вірші про зиму для дітей — короткі і гарні вірші для заучування

Вірші про зиму російських поетів і письменників

Далі акцент зроблю на рядках, які були написані нашими відомими і не дуже популярними російськими поетами і письменниками. Такі рими зазвичай коротко вводять в дитячих садах і докладно вивчають у школах.

Довгі вірші також можна вибирати для заучування на будь-зимовий свято. Просто розділіть твір на строфи і нехай творіння зачитують відразу кілька хлопців.

Чародейкою Зимою
Зачарований, ліс стоїть,
І під сніговою бахромою,
Неподвижною, немою,
Чудний життям він блищить.

І стоїть він, зачарований,
Не мрець і не живий —
Сном чарівним зачарований,
Весь обплутаний, весь окован
Легкої ланцюгом пухової…

Сонце зимове чи метає
На нього свій промінь косою —
У ньому ніщо не затріпоче,
Він весь спалахне і заблищить
Сліпучою красою. (Ф. Тютчев)

*******************************************************************************

Білий сніг, лапатий,
У повітрі кружляє
І на землю тихо
Падає, лягає.І під снігом ранок
Поле забелело,
Точно пеленою
Всі його одягнуло.Темний ліс що шапкою
Принакрылся чудний
І заснув під нею
Міцно, непробудно…Стали дні короткі,
Сонце світить мало,
Ось прийшли морозцы –
І зима настала. (І. Суріков)

*******************************************************************************

Вся земля в снігу,
Я на лижах біжу,
Ти біжиш за мною.
Добре в лісі взимку:

Небо яскраво-синє,
Ялини, сосни в інеї,
Сніг виблискує під ногами.
Гей, хлопці, хто за нами? (А. Введенський)

*******************************************************************************

Так нещодавно до нас в віконце
Кожен день дивилося сонце.
А тепер пора настала —
У полі завірюха загуляла.
Розбіглася з піснею дзвінкою,
Все вкрила, як пелюшкою,
Запушила сніговим пухом —
Стало всюди порожньо, безлюдно.
Не дзвенить ріка хвилею
Під одягом ледяною;
Ліс притих, дивиться сумно,
Птахів не чутно клопітливих. (Я. Купала)

*******************************************************************************

Наші вікна пензлем білої
Дід Мороз розмалював.
Снігом полюшко одягнув він,
Снігом садок закидав.
Хіба до снігу не звикнемо,
Хіба в шубу сховаємо ніс?
Ми вийдемо та як крикнемо:
— Здрастуй, Дідусь Мороз!
Нам кататися, веселитися!
Санки легкі — в розбіг!
Хто промчить, наче птах
Хто згорнеться прямо в сніг.
Сніг пухнастий м’якше вати,
Отряхнемся, побіжимо.
Ми — веселі хлопці,
Від морозу — не тремтимо. (Л. Воронкова)

*******************************************************************************

Вітер на тераси,
Холодно в колясці!

На Андрійка — тілогрійки,
Кофти, рукавиці,
Смугастий шарф Андрійку
Принесли сестриці.

Він сидить, ледь дихаючи,
В тілогрійці строкатою.
Як на полюс, малюка
Спорядили сестри.

— Звикай і до холодів!-
Пояснює Світла.-
І зима приходить до нас,
А не тільки літо. (А. Барто)

*******************************************************************************

Біла береза під моїм вікном
Принакрылась снігом, точно сріблом.
На пухнастих гілках снежною облямівкою
Розпустилися кисті білою бахромою.
І стоїть береза в сонній тиші,
І горять сніжинки в золотому вогні.
А зоря, ліниво обходячи навколо,
Обліплює гілки новим сріблом. (Єсенін С.)

*******************************************************************************

Мчу, як вітер на ковзанах
Уздовж узлісся…
Рукавиці на руках,
Шапка на маківці…
Раз-два! ось і послизнувся…
Раз і два! трохи не перекинувся…
Раз-два! міцніше на шкарпетках!
Захрустел, закрякал лід,
Вітер дме праворуч.
Ялинки-вовки! повний хід–
Зі ставка в канаву…
Раз-два! по слизькій доріжці…
Раз і два! веселі ніжки…
Раз-два! вперед і вперед…(С. Чорний)

Читайте також:  День учителя 2020: кращі ідеї оригінальних подарунків

*******************************************************************************

Я знаю, що треба придумати,
Щоб не було більше зими,
Щоб замість високих кучугур
Навколо зеленіли пагорби.

Дивлюся я у скляшку
Зеленого кольору,
І відразу зима
Перетворюється в літо. (А. Барто)

*******************************************************************************

Світло-пухнаста,
Сніжинка біла,
Яка чиста,
Яка смілива!

Дорогий бурною
Легко проноситься,
Не в блакитну височінь,
На землю проситься.

Лазур чудову
Вона покинула,
Себе в безвестную
Країну низринула.

У променях блискучих
Ковзає, вміла,
Серед пластівців танучих
Обережно-біла.

Під вітром веющим
Тремтить, взметается,
На ньому, лелеющем,
Світло гойдається.

Його гойдалками
Вона втішена,
З його хуртовинами
Скажено крутиться.

Але ось кінчається
Дорога далека,
Землі стосується,
Кришталева зірка.

Лежить пухнаста,
Сніжинка смілива.
Яка чиста,
Яка біла! (К. Бальмонт)

*******************************************************************************

Мама! глянь-ка з віконця –
Знати, вчора недарма кішка
Умивала ніс:
Бруду немає, весь двір одягнуло,
Посвітлішало, побіліло –
Видно, є мороз.

Не колючий, світло-синій
По гілках розвішено іній –
Погляньте хоч ти!
Немов хтось torovatиy
Свіжою, білої, пухкою ватою
Все прибрав кущі.

Вже тепер не буде спору:
За санчата та й в гору
Весело бігти!
Правда, мамо? Не відмовиш,
А сама, напевно, скажеш:
“Ну, скоріше гуляти!” (А. Фет)

*******************************************************************************

Співає зима – агукає,
Волохатий ліс колисає
Стозвоном сосняку.
Кругом з тугою глубокою
Пливуть в далеку країну
Сиві хмари.

А по дворі метелиця
Шовковим килимом стелиться,
Але боляче холодна.
Горобчики грайливі,
Як дітки сиротливые,
Притулилися біля вікна.

Зимно пташки малі
Голодні, втомлені,
І туляться якомога щільніше.
А завірюха з шаленим ревом
Стукає по ставням свешенным
І злиться все сильніше.

І дрімають пташки ніжні
Під ці вихори снігові
У мерзлого вікна.
І сниться їм прекрасна,
В усмішках сонця ясна
Красуня весна. (Єсенін С.)

 Вірші про зиму для дітей — короткі і гарні вірші для заучування

Вірші про зиму А. С. Пушкіна для дітей початкової школи

І окремо виділимо рими чудового А. С. Пушкіна. Мені ще подобається як Єсенін С. писав про даному пори року. Скільки емоцій, краси передають звичайні слова! Просто диво!

Крізь хвилясті тумани
Пробирається місяць,
На сумні поляни
Ллє сумно світло вона.
По дорозі зимової, нудною
Трійка хорт біжить,
Дзвіночок однозвучний
Утомливо гримить.
Щось чується рідне
У довгих піснях візника:
То разгулье удалое,
То серцева туга…

*******************************************************************************

Ошатніший модного паркету,
Блищить річка, льодом одягнена;
Хлопчаків радісний народ
Ковзанами звучно ріже лід;
На червоних лапках гусак важкий,
Задумавши плисти по лону вод,
Ступає дбайливо на лід.
Сковзається і падає; веселий
Миготить, в’ється перший сніг,
Зірками падаючи на брег.

*******************************************************************************

Буря мглою небо криє,
Вихори снігові крутячи;
Те, як звір, вона завоет,
Те заплаче, як дитя,
Те по покрівлі застарілої
Раптом соломою зашумить,
Те, як подорожній запізнілий,
До нас у віконце застукає.
Наша стара халупка
І сумна і темна.
Що ж ти, моя старенька,
Приумолкла біля вікна?
Чи бурі завываньем
Ти, мій друг, стомлена,
Або дрімаєш під жужжаньем
Свого веретена?
Вип’ємо, добра подружка
Бідної юності моєї,
Вип’ємо з горя; де ж гуртка?
Серцю буде веселіше.
Заспівай мені пісню, як синиця
Тихо за морем жила;
Заспівай мені пісню, як дівиця
За водою вранці йшла.
Буря мглою небо криє,
Вихори снігові крутячи;
Те, як звір, вона завоет,
Те заплаче, як дитя.
Вип’ємо, добра подружка
Бідної юності моєї,
Вип’ємо з горя; де ж гуртка?
Серцю буде веселіше.

*******************************************************************************

Мороз і сонце; день чудовий!
Ще ти дрімаєш, один чарівний –
Пора, красуня, прокинься:
Відкрий зімкнуті млістю погляди
Назустріч північної Аврори,
Звездою півночі явися!

Вечор, ти пам’ятаєш, хуртовина злилася,
На мутному небі мла носилася;
Місяць, як бліда пляма,
Крізь хмари похмурі жовтіла,
І ти сумна сиділа –
А нині… погляньте у вікно:

Під блакитними небесами
Чудовими килимами,
Виблискуючи на сонці, сніг лежить;
Прозорий ліс один чорніє,
І ялина крізь іній зеленіє,
І річка під льодом блищить.

Вся кімната бурштиновим блиском
Осяяна. Веселим тріском
Тріщить затоплена піч.
Приємно думати лежанки.
Але знаєш: не веліти в санки
Кобилку буру запречь?

Ковзаючи по ранковому снігу,
Один милий, віддамося бігу
Нетерплячого коня
І провідаємо поля порожні,
Ліси, нещодавно настільки густі,
І берег, милий для мене.

*******************************************************************************

Яка ніч! Мороз тріскучий,
На небі жодної хмари;
Як шитий полог, синій звід
Рясніє частими зірками.
В будинках темно. Біля воріт
Затвори з тяжкими замками.
Скрізь спочиває народ;
Затих і шум, і крик торговий;
Лише тільки гавкає страж дворовий
Так ланцюгом звонкою гримить.
І вся Москва спокійно спить…

*******************************************************************************

Ось вітер, наганяючи хмари,
Дихнув, завив – і от сама
Йде чарівниця зима.
Прийшла, розсипалася; жмутами
Повисла на суках дубів;
Лягла хвилястими килимами
Серед полів, навколо пагорбів;
Брега з недвижною рікою
Зрівняла пухкою пеленою;
Блиснув мороз. І раді ми
Проказам матінки зими.

*******************************************************************************

Зима!.. Селянин, тріумфуючи,
На дровнях оновлює шлях;
Його конячка, сніг зачувши,
Плететься риссю як-небудь;
Кермо пухнасті висаджуючи,
Летить кибитка завзятість;
Візник сидить на передку
У кожусі, В червоному кожушку.
Ось бігає дворовий хлопчик,
У санчата жучку посадивши,
Себе в коня перетворивши;
Пустун вже заморозив пальчик:
Йому і боляче і смішно,
А мати загрожує йому у вікно…

*******************************************************************************

Крізь хвилясті тумани
Пробирається місяць,
На сумні поляни
Ллє сумно світло вона.

По дорозі зимової, нудною
Трійка хорт біжить,
Дзвіночок однозвучний
Утомливо гримить.

*******************************************************************************

Встає зоря в імлі холодній;
На нивах шум робіт замовк;
З своєї волчихою голодною
Виходить на дорогу вовк;
Його зачувши, кінь дорожній
Хропе — і подорожній обережний
Несеться в гору щодуху;
На ранковій зорі пастух
Не жене вже корів з хліва,
І в полуденну годину в гурток
Їх не кличе його ріжок;
В хатинці співаючи, діва
Пряде, і, зимових один ночей,
Тріщить лучинка перед нею.

 Вірші про зиму для дітей — короткі і гарні вірші для заучування

Сподіваюся, що після прочитання прекрасних рядків, у вас буде чудовий настрій і вам неодмінно захочеться вийти на вулицю і насолодитися зимовою красою власні очі. А ще спробуйте самі або разом з дітьми придумати короткі зимові віршики, адже цей час року не тільки морозить, але й надихає, спонукає на щось нове і прекрасне. Всім поки, поки!

Подобається? Поділіться з друзями:
Всезнайко - Корисні поради
×
Тисни «Подобається», щоб читати нас на Facebook
Спасибі, я вже з Вами!